By Андрій Савченко 
Аркада — це ряд однакових арок, які спираються на колони, пілони або стовпи і утворюють відкриту галерею або ритмічний фасад. Термін походить від французького arcade і латинського arcus (дуга). У класичному розумінні аркада — не просто декоративний елемент, а конструктивна система, що розподіляє навантаження і створює прохідний простір.
Слово має ще одне поширене значення — жанр комп’ютерних ігор з динамічним, спрощеним геймплеєм, що виник на ігрових автоматах. Обидва значення пов’язані історично: ігрові зали часто розміщували в критих пасажах-аркадах. У цій статті розберемо обидва значення, їхню історію, конструкцію, українські приклади та сучасне застосування.
Розуміння аркади допомагає читати архітектуру міст, розрізняти стилі та бачити, як старі конструктивні рішення впливають на сучасний дизайн і навіть на індустрію розваг.
Походження терміна і базове визначення
У словниках української мови аркада визначається як ряд арок, що спираються на стовпи або колони; галерея з арок. Це точне і стисле формулювання. Аркада відрізняється від одиночної арки ритмом і повторюваністю: кілька однакових прольотів створюють єдиний мотив.
Конструктивно аркада працює завдяки перерозподілу навантаження. Арка передає вагу на опори, а сусідні арки взаємно підтримують одна одну. Якщо за аркадою стоїть стіна, основне навантаження часто бере на себе саме вона, а колони можуть бути легшими. Саме тому класичні аркади виглядають легкими, хоча несуть значну вагу перекриттів або галерей.
Важливо розрізняти аркаду і колонаду. Колонада — ряд колон з горизонтальним антаблементом (балками). Аркада замінює балку на дуги. Коли арки спираються безпосередньо на капітелі колон, говорять про ордерну аркаду або «аркаду по колонах». Якщо колони чи пілястри лише декорують пілони, а арки стоять на масивних опорах — це римський варіант.
Конструкція, пропорції та основні види
Класична римська аркада будувалася за чіткими пропорціями. Ширина прорізу часто співвідносилася з висотою як 1:2, а товщина простінка — з шириною прорізу. Такі співвідношення давали стійкість і візуальну гармонію. Арки могли бути напівциркульними (найпоширеніші), стрілчастими (готика) або підковоподібними (ісламська архітектура).
Основні види аркад:
- Відкрита (прохідна) — утворює галерею або лоджію, захищає від сонця і дощу.
- Сліпа (ложная, аркатура) — арки притулені до стіни без прорізів, виконують декоративну роль.
- Ордерна — поєднує арки з класичними ордерами (доричним, іонічним, коринфським).
- Багатоярусна — кілька поверхів аркад одна над одною, як на Колізеї.
У практиці будівництва аркада рідко стоїть окремо. Вона часто формує фасад, внутрішній двір (клуатр монастиря, патіо палацу) або акведук. Навантаження розраховують так, щоб розпір арок гасився масою стіни або контрфорсами.
Історичний шлях: від Риму до Відродження
Римляни зробили аркаду одним із головних інструментів монументальної архітектури. Акведуки, театри, амфітеатри використовували повторювані арки для економії матеріалу і швидкого зведення. Колізей — найвідоміший приклад: три яруси відкритих аркад з напівколонами різних ордерів і четвертий суцільний ярус. Вісімдесят арок кожного рівня дозволяли швидко пропускати десятки тисяч глядачів.
Після падіння Риму аркада збереглася у візантійській, романській і ісламській архітектурі. У романських церквах сліпі аркатури прикрашали фасади. Готика додала стрілчасті арки і зробила аркади легшими. У мечетях аркади формували двори і молитовні зали, створюючи ритм світла і тіні.
Справжній поворот стався у флорентійському Ренесансі. Філіппо Брунеллескі в будівлі Оспедале дельї Інноченті (початок будівництва 1419) створив легку аркаду на тонких колонах. Основне навантаження несла захована стіна, тому колони виглядали майже «парячими». Цей прийом став зразком ордерної аркади для всієї Європи. Відтоді аркада асоціюється не лише з міццю, а й з елегантністю, світлом і відкритим простором.
Аркади в українській архітектурі
В Україні аркади з’являються з початком мурованого будівництва княжої доби. У Софійському соборі Києва вже є елементи аркад. У пізніші століття вони поширилися в замковій і монастирській архітектурі.
Яскраві приклади збереглися на заході країни. Внутрішній двір Королівської кам’яниці (будинок Корнякта) на площі Ринок у Львові має класичну італійську аркаду — так званий «італійський дворик». У замку Паланок у Мукачеві середній двір оточений аркадами. У замку Вавель (Краків, але з українським історичним контекстом) королівський палац також має відкриті аркади внутрішнього двору.
Окрему групу становлять дерев’яні аркади. У деяких церквах Закарпаття (наприклад, Миколаївська церква в Данилові) галереї під арками створюють характерний силует. У палацовій архітектурі XVIII–XIX століть аркади використовували для формування відкритих галерей і переходів.
Сучасні українські архітектори іноді повертаються до аркади як до способу створити напівзакритий публічний простір — тінь, захист від дощу, ритм фасаду без зайвої масивності.
Аркада як жанр відеоігор
У світі комп’ютерних ігор «аркада» означає жанр (або напрямок) з коротким, інтенсивним геймплеєм, що вимагає швидкої реакції і простого керування. Назва пішла від англійського arcade — критого пасажу, де стояли ігрові автомати.
Класичні аркади 1970–1980-х років (Pac-Man, Space Invaders, Donkey Kong, Tetris у деяких класифікаціях) будувалися за принципами:
- гра на одному екрані або коротких рівнях;
- швидке зростання складності;
- система очок і бонусів;
- мінімум сюжету, максимум дії.
Ігри для автоматів часто портировали на домашні консолі і комп’ютери, зберігаючи «аркадний» дух. Сьогодні до аркад відносять платформери, деякі шутери, файтинги, гонки з спрощеною фізикою. Головна ознака — акцент на навичках гравця «тут і зараз», а не на глибокій стратегії чи рольовій системі.
Золотий вік аркадних автоматів припав на кінець 1970-х — середину 1980-х. Потім домашні приставки і персональні комп’ютери частково витіснили зали, але сам стиль геймплею залишився впливовим.
Зв’язок двох значень і культурний контекст
Архітектурна аркада і ігрова аркада пов’язані не випадково. У XIX–XX століттях криті торгові пасажі (аркади) ставали місцями дозвілля. Саме там з’являлися перші автомати з механічним і пізніше електронним геймплеєм. Назва «arcade game» буквально означала «гру з аркади» — з пасажу.
Цей зв’язок цікавий і сьогодні. Сучасні VR-аркади і ретро-зали часто стилізують простір під класичні пасажі або використовують аркові мотиви в інтер’єрі. Архітектура продовжує впливати на дизайн розважальних просторів.
Поширені помилки та міфи
Одна з найчастіших помилок — називати аркадою будь-яку арку чи склепіння. Аркада — це завжди ряд, ритм, повторюваність. Одиночна арка — просто арка.
Друга помилка — вважати, що аркада завжди легка і витончена. Римські аркади були масивними. Легкість з’явилася пізніше, коли інженери навчилися ховати несучу стіну.
Щодо ігор: не всі динамічні ігри — аркади. Стратегії в реальному часі чи симулятори з реалістичною фізикою до аркад не належать, навіть якщо вони швидкі. Аркада передбачає спрощення і акцент на реакції.
Ще один міф — що аркади «померли». Насправді класичні автомати пережили ренесанс у вигляді домашніх міні-кабінетів, емуляторів і спеціалізованих залів. А в архітектурі аркада знову з’являється в сучасних громадських будівлях як спосіб створити комфортний мікроклімат і візуальний ритм.
Сучасне застосування і тренди 2020-х
У сучасній архітектурі аркада використовується для створення перехідних просторів між вулицею і інтер’єром. Вона дає тінь, захист від опадів, візуальну глибину фасаду. У житлових комплексах аркади формують внутрішні двори. У торгових і офісних будівлях — пішохідні галереї.
Нові матеріали (скло, метал, композити) дозволяють робити аркади легшими і світлішими, зберігаючи класичні пропорції. Іноді арки лише імітуються (сліпі або з тонкими профілями), але ритм залишається.
У геймінгу аркадний стиль впливає на мобільні ігри, інді-проєкти і ретро-інді. Розробники свідомо повертаються до коротких сесій, чітких правил і високого темпу — саме того, що робило класичні аркади захопливими.
Для України аркада залишається частиною історичного ландшафту. Відновлення пам’яток з аркадами (львівські дворики, замкові галереї) і використання мотиву в новій архітектурі — спосіб зберегти візуальну культуру міста.
Ключові інсайти. Аркада — це насамперед архітектурна система, що поєднує конструкцію і ритм. Вона з’явилася як практичне рішення римлян і перетворилася на універсальний мотив. Друге значення — ігровий жанр — виросло з тих самих критих просторів, де колись стояли автомати. Розуміння обох допомагає бачити, як архітектура формує не лише будівлі, а й культуру дозвілля. Коли наступного разу проходитимете під рядом арок, зверніть увагу на пропорції і світло — саме в них сила цього простого і водночас складного елемента.