By Андрій Савченко 
Борис Гриньов — український фізик, академік Національної академії наук, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів і представник України в CERN. Водночас він і його дружина Тетяна зібрали одну з найбільших приватних колекцій українського мистецтва. Вона налічує близько чотирьох тисяч робіт, з яких п’ята частина — сучасне мистецтво.
Колекціонер каже, що мистецтву віддає рівно половину життя. Через нього, на його думку, можна відстежувати тенденції й розуміти зміни сьогодення. Раніше всі твори зберігалися в Харкові. Після повномасштабного вторгнення їх розпорошили містами України та за кордоном.
Від кристалів до колекції
Гриньов закінчив фізичний факультет Харківського університету. Його дослідження увійшли до робіт, за які вчені з CERN і Японії отримали Нобелівські премії. Нині він працює над детекторами нового покоління для майбутнього колайдера, який запрацює в 2070-х роках.
«Фізик увесь час у пошуку. Як художники, весь час у пошуку, так і фізики», — пояснює він. Наука, за його словами, допомагає і в колекціонуванні: колекція — це цілісна система.
Збирати мистецтво подружжя почало в середині 1990-х. Перша робота була антикварною. Потім Гриньов відмовився від антикваріату через велику кількість підробок. Відтоді купує лише оригінальні твори сучасних митців.
«Я обираю тільки оригінальні роботи, зроблені вручну. На ринку дуже багато підробок», — каже колекціонер. Він не заперечує, що торгується з художниками: «У мене завжди в голові складена ціна. Я розумію, що багато художників переоцінені».
У колекції є твори авангардистів, бойчукістів, шістдесятників, Харківської школи фотографії, нової української хвилі. Серед імен — Давид Чичкан, Олександр Ройтбурд, Жанна Кадирова, Влада Ралко, Тіберій Сільваші. Найбільша частина спадщини — роботи херсонського художника Стаса Волязловського.
Під обстрілами й про музей
Узимку 2022 року в харківському сховищі прорвало труби. Митці, які жили в будинку, допомагали рятувати роботи. Частину творів евакуювали під обстрілами. Близько 900 робіт зараз за кордоном, решта — в українських містах.
Попри небезпеку Гриньов продовжує виставкову діяльність. Кожні пів року колекція показує нову експозицію в Полтавському художньому музеї. У 2023 році в Харкові відкрили виставку «Ковчег».
Про державний музей сучасного мистецтва колекціонер висловлюється категорично: «Музей сучасного мистецтва повинен бути приватним. Тому що він повинен швидко реагувати». На його думку, зараз пріоритет — дрони й ракети, а не державні інституції. Прикладами ефективної роботи він називає Jam Factory, ZAG і Корсаків.
Усі роботи колекції відскановані й доступні онлайн. Гриньов називає це «онлайн-музеєм». Він підтримує українські проєкти на Венеційській бієнале й передає твори до зарубіжних зібрань, зокрема до Центру Помпіду.
«Україна зараз — світова держава, яка стоїть на кордоні зі злом. Ми повинні показувати, що маємо власне обличчя. У нас є митці, найсильніші у світі», — підсумовує Борис Гриньов.