By Андрій Савченко 
Максим Шварцман умів дивитися на світ інакше. Він знімав відео, фотографував, малював, писав прозу, грав на гітарі та цікавився історією — усе опанував самотужки, спираючись на природне чуття краси й форми.
Життєвий шлях від Каланчака до Чернівців
Максим народився 17 жовтня 1987 року в селищі Каланчак на Херсонщині. Після школи вступив до Одеського національного університету, спочатку на географічний, а потім на історичний факультет. Смерть матері від раку перервала навчання. Працював кур’єром і кухарем. У 2009 році переїхав до Чернівців, де знайшов себе в журналістиці, зустрів кохання та виховував дітей.
Дружина Марина згадує: «Він був розумніший за багатьох людей із вищою освітою. Людина виняткової гідності. Я таких більше не знаю».
Творчість і служба на фронті
Без спеціальної освіти Максим став вправним оператором на телебаченні ТВА, згодом працював у ТРК «Буковина», «Чернівецький Промінь» та агентстві АСС. Колеги відзначали його скромність і тонке відчуття кадру. Він малював картини, грав на гітарі та розпочав фантастичну повість.
У 2010 році одружився з Мариною. За десять років подружжя народилися донька Софія та син Адам. З початком повномасштабного вторгнення Максим добровільно пішов на фронт. Служив у 107-й окремій бригаді ТРО. 15 липня 2023 року загинув під Бахмутом у віці 35 років. Похований 29 липня на Алеї слави Центрального кладовища Чернівців.
Побратими згадують його як людину з потужним внутрішнім стрижнем, яка навіть смертельно поранена турбувалася про інших. Дружина зберігає його листи та твори, а в листопаді 2025 року в Чернівцях презентували короткометражний фільм за його сценарієм та збірку «Не про війну».