By Андрій Савченко 
Аркада — слово, яке в українській мові має одразу кілька чітких значень. Найчастіше воно позначає архітектурний елемент — ряд однакових арок, що спираються на колони чи пілони. Паралельно з кінця ХХ століття аркадою стали називати цілий напрямок відеоігор, народжений у залах з ігровими автоматами. Обидва значення не випадкові: англійське arcade спочатку означало криту галерею з арками, а вже потім — місце, де стояли монетні автомати.
Розуміння цього терміна допомагає краще орієнтуватися і в архітектурі старих міст, і в історії ігрової індустрії. У 2026 році аркади знову в центрі уваги — як у реставрації історичних будівель, так і в ретро-геймінгу та мобільних ремейках.
Нижче розберемо обидва значення детально, з історією, прикладами та практичними нюансами.
Аркада в архітектурі: конструкція, яка змінила будівництво
В архітектурі аркада — це послідовність однакових за формою, розміром і оздобленням арок, що спираються на колони, стовпи або пілони. Вона утворює відкриту або напіввідкриту галерею вздовж фасаду чи всередині будівлі. Головна конструктивна особливість — арки рівномірно розподіляють навантаження, але самі по собі не витримують великих ваг без підтримки стіни, розташованої глибше.
Римляни першими масово застосували аркади, замінивши балочні перекриття арковими. Класичний приклад — Колізей у Римі, де три яруси арок із напівколонами різних ордерів (доричний, іонічний, коринфський) створюють ритмічний фасад. Подібні рішення використовували в акведуках, театрах, мостах і внутрішніх дворах.
Існує кілька типів. Ордерна аркада поєднує арки з колонами, капітелями, пілястрами або напівколонами і завершується антаблементом. Аркада по колонах — коли арки безпосередньо спираються на капітелі. Сліпа аркада (аркатура) — декоративний ряд арок, притиснутих до стіни без наскрізних прорізів.
У середньовіччі аркади з’явилися в романських і готичних клуатрах монастирів, а в ісламській архітектурі — у дворах мечетей від Іспанії до Індії. Ренесанс і бароко зробили їх улюбленим мотивом палаців і галерей. Філіппо Брунеллескі у Флоренції створив класичну «аркаду по колонах» у Виховному будинку (Ospedale degli Innocenti), яка стала зразком для всієї Європи.
Аркади в українській архітектурі
В Україні аркади з’явилися разом із мурованою архітектурою Давньої Русі. У Софійському соборі Києва вже в ХІ столітті присутні елементи арочних галерей. Пізніше їх активно використовували в замках, палацах і дерев’яних церквах.
Яскраві приклади: аркади Середнього двору замку Паланок у Мукачеві, «Італійський дворик» будинку Корнякта на площі Ринок у Львові, галереї дерев’яної Миколаївської церкви в селі Данилове на Закарпатті. У барокових і класицистичних будівлях XVIII–XIX століть аркади часто обрамлювали внутрішні двори та галереї.
Сьогодні аркади залишаються популярним елементом у реконструкції історичних центрів і в сучасних громадських будівлях, де потрібна напіввідкрита прогулянкова зона.
Аркада як жанр відеоігор: від автоматів до смартфонів
У світі відеоігор аркада — це напрямок з навмисно спрощеним, динамічним ігровим процесом, де головну роль відіграють швидкість реакції, спритність і набір очок. Термін походить від англійського arcade — критої галереї, у якій на початку ХХ століття ставили механічні ігрові автомати, а з 1970-х — електронні.
Класична аркада триває кілька хвилин, має просте управління, чітку мету (пройти рівень, набрати максимум очок, перемогти суперника) і майже відсутній складний сюжет. Гравець отримує миттєвий зворотний зв’язок і може швидко почати спочатку.
Перші комерційні аркадні відеоігри з’явилися в 1971–1972 роках: Computer Space і особливо Pong від Atari. Справжній вибух стався 1978 року зі Space Invaders. Золота ера аркадних ігор тривала приблизно з кінця 1970-х до середини 1980-х. Саме тоді з’явилися Pac-Man, Asteroids, Donkey Kong, Galaga, Frogger і десятки інших хітів.
Золота ера та ключові особливості аркадних ігор
У золоту еру аркадні зали стали соціальним простором. Люди збиралися біля автоматів, змагалися за високий рахунок, обмінювалися тактиками. Ігри були розраховані на коротку сесію за монету, тому розробники робили їх максимально захопливими і повторюваними.
Типові риси класичної аркади:
- просте управління (джойстик + кілька кнопок);
- швидкий темп і постійне підвищення складності;
- система очок і таблиці рекордів;
- короткі рівні або безперервний геймплей до втрати всіх життів;
- яскрава, часто двовимірна графіка;
- орієнтація на одного або двох гравців одночасно.
Після 1983–1985 років, коли ринок наситився, а домашні консолі зміцніли, аркади на Заході поступово втратили масовість. У Японії та Східній Азії вони зберегли популярність довше завдяки файтингам і спеціальним автоматам.
Основні піджанри аркад
Аркада — не жорсткий жанр, а радше підхід до дизайну. Всередині нього виділяють кілька великих груп.
Платформери. Гравець стрибає по платформах, уникає перешкод і ворогів. Класика — Super Mario Bros., Sonic the Hedgehog, Donkey Kong.
Шутери (shoot ’em up). Вертикальні або горизонтальні скролери, де потрібно знищувати хвилі ворогів. Space Invaders, Galaga, R-Type.
Файтинги. Поєдинки один на один з комбо і спеціальними прийомами. Street Fighter II (1991) відродив аркади на початку 1990-х, відкривши еру змагальних файтингів.
Аркадні гонки. Спрощене управління, швидкі траси, акцент на видовищності, а не на реалізмі. Out Run, Pole Position, Need for Speed (аркадні частини).
Лабіринти та chase-ігри. Pac-Man і його послідовники.
Окремо стоять віртуальні шутери (на рейках) і танцювальні симулятори, які теж народилися в аркадних залах.
Чим аркада відрізняється від симулятора
Найчастіше аркади порівнюють із симуляторами. Різниця принципова. У симуляторі головне — реалізм: поведінка автомобіля, фізика польоту, складне управління. В аркаді — задоволення від процесу, швидкість і доступність. Автомобіль у аркадній гонці може стрибати, дрифтити під нереальними кутами і відновлюватися після зіткнення. У симуляторі таке майже неможливо.
Саме тому Need for Speed більшість гравців сприймає як аркаду, а Gran Turismo чи iRacing — як симулятори. Та сама логіка працює у файтингах, шутерах і навіть спортивних іграх.
Сучасні аркади та тренди 2026 року
Сьогодні класичні аркадні автомати знову в моді. Компанії випускають домашні кабінети Arcade1Up з оригінальними іграми Pac-Man, Street Fighter, Mortal Kombat. У барах і розважальних центрах з’являються «баркади» — сучасні зали з ретро-автоматами, крафтовим пивом і турнірами.
На мобільних пристроях і ПК аркадний підхід живе в коротких сесійних іграх, endless runner’ах, roguelike-аркадах і ремейках. Багато інді-розробників свідомо роблять ігри «як у 80-х» — з піксельною графікою, простим геймплеєм і високою повторюваністю.
В Україні з’явилися й локальні аркади, які використовують фольклорні або історичні мотиви, а також мобільні проекти, присвячені актуальним подіям.
Технології VR і AR відкривають новий виток: гравці можуть стояти всередині віртуального автомата або відчувати фізичний відгук у спеціальних кабінетах.
Поширені міфи про аркади
Один із найстійкіших міфів — що аркада завжди означає «дуже просту» гру. Насправді класичні аркади часто мали глибоку механіку, яку відкривали лише досвідчені гравці. Інший міф — що аркади померли. Вони змінили форму, але не зникли: від мобільних хітів до ретро-залів і змагальних сцен.
Також часто плутають архітектурну аркаду з ігровою. Хоча етимологічно вони пов’язані, сьогодні це два самостійні поняття.
Аркада — живий приклад того, як один і той самий термін може описувати і кам’яну конструкцію двохтисячолітньої давнини, і піксельний всесвіт, у якому мільйони людей проводили вільний час. Розуміння обох значень дозволяє краще бачити зв’язок між історією архітектури та історією розваг.